Кожен із нас переосмислює нашу історію,
трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з
найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних
жертв.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна
руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури
рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ
століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
Час невблаганний. Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам'ять назавжди залишається з нами. На десятиліття можна засекретити архіви. Можна приховати в глибинах спецсховищ документи. Можна раз, і вдруге, і в третє переписати історію, та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду.
Вшановуючи пам'ять жертв Голодомору, в Радомишльській
бібліотеці-філії була облаштована виставка пам’яті «І свічка плакала в
скорботі». Спільно з класним керівником Колядою Оксаною Любомирівною для
учнів 9-11 класу була проведена історична година «Голодомор – жива
пам'ять». Ми згадали в наших молитвах усі тих, хто страждав і помер під
час великого голодомору. Запалили свічки… та переглянули документальний фільм
«Згадайте нас, бо ми ж колись жили, зроніть сльозу і хай не гасне свічка».
Немає коментарів:
Дописати коментар